Книга Усюди жевріють пожежі

Шейкер-Гайтс здається раєм на землі. Тут кожний газон підстрижений під лінійку, а життя мешканців розписано на роки вперед відповідно до суворого плану. Проте ця ідилія виявляється крихкою ілюзією. Спокійне існування містечка закінчується з появою батьківщини Воренів, які живуть за іншими правилами. Міа Ворен та її донька стають тими, хто мимоволі підносити сірник до сухого хмизу чужих таємниць. Роман показує, як порядок руйнується під тиском прихованих емоцій. Пожежі спалахують то тут, то там і змінюють героїв назавжди. Селесте Інґ майстерно використовує метафору вогню, щоб продемонструвати силу очищення через руйнування. Ця історія доводить, що іноді треба спалити стару життя дощенту, щоб знайти вихід.