Книга Жизнєнні історії. Софія Мокій (тверда обкладинка) (українською)

У славну епоху злиплих макаронів дев’яностих і конфет замість зарплати я жила неголодним детством, наповненим її історіями. Звісно, мені мало найцікавіше було слухати про бабусині дитячі роки. І в ті миті за гофрованим часом обличчям можна було роздивитись дівчину, яку називали просто Нілкою. — Що, може, хочеш життя історії? — бабуся Ніла, яка лікує головний біль маленькою чарочкою коньяку, а застуду настоянкою прополісу, розпочинала розмову про свою життя. Як шістнадцятирічною грузила німецькі бомби на аеродромі біля села, а після війни у саморобній куртці з німецького прапора вступила до технікуму і стала найкращою студенткою. Як примерзла спиною до стіни обледенілого гуртожитку, крала дрова з військової частини, зупиняла поїзд пляшкою самогону та вчилася виживати у бідності. І як її життя змінила перша любов. Любов у аркушах. Це історія всього покоління «воєнної молоді», яке зустрічає нас на ґанках стареньких хат і обіймає стомленими, старими руками. Устигнути б почути всі їхні життя.