Книга Вік червоних мурах. Таня П`янкова

Навесні 1933-го голод у Мачухах досягає апофеозу. Перше канібальство, самосуди, психічні розлади на тлі недоїдання. Село деградує. Люди, доведені до відчаю, втрачають людську подобу, вони готові їсти все, аби вижити. І ось дві не знайомі між собою жінки, дві жертви свого часу, дві протилежні сторони великої темряви, що ім’я їй голод, опиняються на відстані простягнутої руки… Молоденька Явдоха, зрячість на рівні безумства, — і Соломія, свята сліпота. Одну голод убиває — іншу рятує. Один обіцяє вічну темряву — інший дає надію на щасливе відродження. І вони ще не знають, що йдуть одна одній назустріч. Ідуть, аби нарешті обійнятися і збудувати крихкий міст понад ненаситним мурашником своїх мучників… Для тих, кого цікавить глибока психологічна проза. І для тих, кому небайдуже наше минуле, хоч би яким болючим воно було. Глибокий психологічний роман про одну з найскладніших сторінок української історії — Голодомор 1932–1933 років, де на тлі неосяжної трагедії тонко зображено кунсткамеру людських доль.