Книга 3.3.3. – Богдан Кордоба

Під обкладинкою приховано кількадесят коротких історій, які сплітаються в одне велике полотно. Ця графічна проза нагадує мозаїку, де кожен окремий елемент має значення лише у загальному контексті. Персонажі та події перетікають з одного кадру в інший, стираючи межі між початком та кінцем. Читачеві доведеться самостійно вирішити, чи є ці сюжети продовженням один одного, чи вони завжди були частинами однієї безкінечної розповіді. Збірка пропонує зануритися у світ, де лінійна логіка поступається місцем емоційному зв’язку. Це історія про годину, пам’ять і ті невидимі нитки, що з’єднують нас усіх.