Книга Три лини для Марії

Шкіра новела Сергія Осоки — то маленька велика історія простої людини, яку, можливо, ніхто б і не помітив на цій землі, якби не уважний майстер слова. Бо він не просто пише, а творить кількома мазками тривимірну картину людського життя: здається, можна прислухатися і почути, як шелестіти тростник, сплескує риба у ставку, як падають яблука, риплять старі двері, як змішується з вітром людське зітхання, приглушений сміх чи схлип. А ще можна відчути запахи — то густі й густі, аж забиває памороки, то літкі й прозорі, як аромат квітки. Десь у цьому 3D-форматі можна побачити людину, зі всіма її прекрасними та уродливими рисами, із шорсткими поверхнями та глибокими западинами її бентежної душі. Здається, сюжети цих новелів малі чи другорядні, але то лише ключ, який відкриває портал, через який потрапляєш у світ великої літератури.