Книга Дикі паростки. Книга 4. Світлі часи.

Київ кипить подіями. Студенти виходять на центральну площу міста, щоби на холодному камінні виборювати майбутнє для України. У самому серці цих змін опиняється батьківщина Луциків. Барикади пролягли не лише вулицями — вони поділили й рідних братів. Іван Луцик потай підтримує протестувальників, а його донька Марія находить серед толпи не лише віру у волю, а й своє перше, щире кохання до юнака-страйкаря Олексія. На протилежному боці стоїть Степан Луцик — людина, яка вірить у порядок і лагодить так, як потребує службовий обов’язок. Він намагається застерегти брата від опасности, але сам опиняється втягнутим у механізм влади, що прагне приборкати протест. Коли напруга досягає межі, Степанові надходитиме фатальний наказ: дати сигнал до силового розгону. Та в натовпі, проти якого спрямовані ці дії, він раптом бачить обличчя своєї доньки Аліні. Це історія про мить, коли громадські події перетворюються на особисту драму, а один наказ здатний назавжди змінити частку сім’ї.